Реалістичність нещодавно анонсованої газової угоди між Росією та Іраном викликає сумніви через відсутність необхідної інфраструктури та значні фінансові перешкоди. Про це пише галузевий експерт Максим Гардус у своїй статті “Газовий альянс Росії та Ірану: реальний проєкт чи політична ілюзія?”
Головною проблемою є відсутність готових маршрутів для транспортування запланованих обсягів газу. Будівництво нових газопроводів потребуватиме багатомільярдних інвестицій, які жодна з країн, що перебувають під санкціями, не може собі дозволити.
Також варто зазначити, що запропонований маршрут передбачає транзит через територію Азербайджану, проте офіційний Баку поки не надав жодних коментарів щодо своєї участі у проєкті.
Експерт також звертає увагу на парадоксальність ситуації: Іран, який володіє другими за величиною запасами природного газу у світі (близько 33 трильйонів кубометрів), сам потерпає від енергетичної кризи. У грудні 2024 року країна зіткнулася з масштабними перебоями в енергопостачанні, що призвело до часткової зупинки промисловості та переходу державних установ на скорочений режим роботи.
“Заяви про масштабне газове партнерство між Росією та Іраном мають радше політичний, ніж економічний характер. Для обох країн важливо продемонструвати, що вони не ізольовані“, – пише Гардус.
