Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) готує офіційне звернення до Європейського парламенту з проханням надати однозначні роз’яснення щодо того, які українські організації зобов’язані реєструватися у Реєстрі прозорості Європейського Союзу для взаємодії з інституціями ЄС.
Мова йде про громадські організації, бізнес-асоціації, професійні об’єднання, консультативні компанії, благодійні фонди та інші структури, які здійснюють адвокаційну діяльність або представляють інтереси в європейському просторі. НАЛУ також планує уточнити, чи необхідно українським суб’єктам отримувати додатковий статус лобістів згідно з вимогами законодавства ЄС.
У НАЛУ наголошують, що питання гармонізації української моделі лобіювання з практиками ЄС є критичним у контексті євроінтеграції та початку дії Закону України «Про лобіювання». Наразі українські організації стикаються з правовою невизначеністю, що може створювати ризики під час взаємодії з європейськими структурами та впливати на імідж України.
Після отримання офіційного роз’яснення Європарламенту НАЛУ планує оприлюднити документ та передати його українським інституціям, бізнес-об’єднанням та громадському сектору як орієнтир для подальшої роботи з органами ЄС.
Європа посилює правила прозорості: експертний коментар Олександра Каменеця щодо нової директиви ЄС про лобізм третіх країн
Ситуацію з європейським регулюванням лобізму пояснює член Національної асоціації лобістів України, експерт з міжнародних комунікацій Олександр Каменець.
За його словами, ухвалена Європейським парламентом позиція щодо нових правил прозорості для лобізму третіх країн має значно глибший зміст, ніж суто технічне унормування взаємодії.
«Фактично Європейський Союз посилює власний імунітет від непрозорого зовнішнього впливу. За останні роки загроза іноземного втручання у політичні процеси стала системною — від тіньового фінансування платформ до прихованого впливу на законодавчі ініціативи. Нова директива — це про захист демократії та прозорість рішень», — підкреслює Каменець.
Він зазначає, що логіка документа полягає у встановленні максимальної відкритості діяльності тих суб’єктів, які працюють за дорученням іноземних держав чи пов’язаних з ними структур. Водночас ЄС намагається зберегти баланс, щоб не допустити моделі репресивного нагляду, подібної до «іноземних агентів» у недемократичних країнах.
Ключові ризики нової системи, на думку Каменеця:
- можливі перекручення норм на національному рівні країн ЄС;
- ризик надмірного тиску на громадянське суспільство;
- складність для міжнародних партнерів, якщо вимоги інтерпретуватимуться занадто широко.
Окремо експерт наголошує на геополітичному аспекті нової директиви:
«ЄС дає чіткий сигнал: епоха відкритої вразливості завершується. Це стосується і російських спроб впливу, і діяльності глобальних гравців, чиї інтереси не завжди збігаються з демократичними цінностями Союзу», — зазначає Каменець.
Що це означає для України
За оцінкою Олександра Каменеця, нові правила мають двоїстий ефект для України:
- позитив: підвищення довіри, передбачуваності та прозорості роботи з ЄС, формування єдиних стандартів адвокації;
- виклик: ризик того, що надмірне трактування норм може створити додаткові бар’єри для українських підприємств, фондів та експертів, які працюють у сфері міжнародних комунікацій.
«Ключове завдання для України — знайти баланс між прозорістю і свободою громадської діяльності, не допустити політичного тиску й водночас гармонізувати свою модель лобізму з європейською», — підсумовує Каменець.
